Сучасна електроніка, вже майже не обходиться без напівпровідникових радіодеталей. При складанні або ремонті тієї чи іншої електронної схеми доводиться перевіряти напівпровідникові елементи (діоди і транзистори). Якщо ви збираєте якусь схему бажано перевірити ці елементи на справність ще до монтажу. Найпростіша перевірка справності напівпровідникових діодів і транзисторів актуальна тема для радіоаматора.
Перевірка напівпровідникових діодів:
Найпростіша перевірка справності напівпровідникових діодів полягає у вимірюванні їх прямого Rnp і зворотного Rзвор. опорів. Чим більше відношення Rзвор. / Rnp, тим вища якість діода. Для вимірювання діод підключається до тестеру (омметру або на режим «прозвонки»). При цьому вихідна напруга вимірювального приладу не повинно перевищувати максимально допустимого для даного напівпровідникового елементу. Ось ви його підключили: плюсовий щуп приладу до анода, а мінусовий до катода, на рисунку нижче показано де анод і катод:
І на індикаторі побігли циферки або засмикалась стрілка (залежно від типу приладу) – значить, ви потрапили «+» до «+»; «-» до «-» (рисунок №1 А) і діод, став пропускати струм, тепер поміняйте місцями щупи, плюс до катода, мінус до анода і отримаєте зворотну ситуацію «+» до «-»; «-» до «+» (малюнок №1 Б) , індикатор приладу нічого не показує і навіть не ворухнувся => значить, діод не пропускає струм => значить діод справний.
Малюнок №1 – Схема перевірки простого напівпровідникового діода
Ви повинні чітко розуміти принцип роботи діода – він як клапан, пропускає струм тільки в одному напрямку, а в разі його НЕ справності пропускає в обох або не пропускає взагалі.
Справність високочастотних діодів можна перевірити підключенням їх в схему працюючого найпростішого детекторного радіоприймача, як показано на малюнку №2.
Малюнок №2 – Схема перевірки високочастотного діода
Нормальна робота радіоприймача каже про справність діода, а відсутність прийому – про його пробої.
Проста перевірка транзисторів:
При ремонті побутової радіоапаратури виникає необхідність перевірити справність напівпровідникових транзисторів без випаювання їх з схеми. Один із способів такої перевірки – вимір омметром опору між виводами емітера і колектора при з’єднанні бази з колектором (рисунок №3, а) і при з’єднанні бази з емітером (рисунок №3, б).
Малюнок №3 – Ілюстрація перевірки транзисторів
При цьому джерело колекторного живлення відключається від схеми. При справному транзисторі в першому випадку омметр покаже малий опір, у другому – близько декількох сотень тисяч або десятків тисяч Ом.
Перевірка транзисторів, які не включені в схему, на відсутність коротких замикань проводиться виміром опору між їх електродами. Для цього омметр підключають по черзі до бази і емітера, до бази і колектору, до емітером і колектору, змінюючи полярність підключення омметра.
Оскільки транзистор складається з двох переходів, причому кожен з них представляє собою напівпровідниковий діод, перевірити транзистор можна так само, як перевіряють діод.
Для перевірки справності транзисторів омметр підключають до відповідних виводів транзистора (на малюнку № 4 показано, як вимірюють прямий і зворотній опір кожного з переходів транзистора).
Малюнок №4 – Перевірка транзистора за допомогою омметра
У справного транзистора прямий опір переходів становить 30-50 Ом, а зворотний – 0,5-2 МОм. При значних відхиленнях від цих величин транзистор можна вважати несправним.
При перевірці ВЧ транзисторів напруга батареї омметра не повинно перевищувати 1,5 В, а для більш ретельної перевірки транзисторів використовуються спеціальні прилади.
PS: Я постарався наочно показати і описати не хитрі способи. Сподіваюся, що хоч щось вам знадобляться.